Місто.Сіті давно вийшло за межі просто податкових ставок і стає грейм-ченджером у залученні інвестицій. Також простір – це більше про ідею та мету перетворити Україну на потужного гравця світового технологічного ринку.
Україна продемонструвала себе як сильний гравець на світовій арені у галузі технологій та інновацій. Незважаючи на виклики, з якими країна зіштовхується через війну, стартап-екосистема продовжує розвиватися, показуючи виняткову стійкість та амбіційність.
Необхідним компонентом цієї екосистеми є Дія.City, який має за мету створення сприятливих умов для розвитку технологічних стартапів та привертання інвестицій у високі технології.
Ми спілкувалися з Наталією Денікеєвою, керівницею директорату розвитку ІТ у Міністерстві цифрової трансформації, яка також очолює прєктний офіс Дія.City. Вона розповіла нам про кроки, які вживаються для подальшого розвитку та інтеграції України у світовий інноваційний простір, а також про амбітні плани цього простору. Більше інформації ви знайдете у нашому матеріалі.
Яка ситуація в розвитку стартап-потенціалу України зараз, з урахуванням того, що багато компаній, їхні керівники та засновники зазнають обмежень у представленні своїх проєктів на міжнародному рівні через воєнні події? Які рішення пропонує Дія.City для подолання цих викликів?
Розвиток та масштабування стартап-екосистеми - це наш важливий і постійний пріоритет. Це системна робота, спрямована на формування підприємницької культури, полегшення доступу до можливостей акселерації та інвестицій, а також участь українських стартапів у великих технологічних конференціях.
Протягом минулого року майже 300 українських стартапів та компаній представили свої розробки на майже 20 найбільших світових технологічних заходах, таких як Web Summit, TechCrunch Disrupt, CES, Startup Grind, Slush та інші. У 2023 році це призвело до понад $7 мільйонів інвестицій та $11 мільйонів у продажах. Для українського технологічного сектору доступ до міжнародних ринків, клієнтів та інвестицій є дуже важливим. Тому ми продовжимо організовувати торгові місії.
Загалом, український ринок не є дуже великим, тому стартапи мають багато амбіцій і мрій про експансію. Нам дійсно бракує міжнародної експертизи. Було б чудово, якби такі акселератори, як Plug and Play або TechStars, були більш доступними для наших засновників. У умовах повномасштабної війни реалізувати це складно і дорого, але ми намагаємося знайти вихід.
Ми також підтримуємо майже всі акселератори, що проводяться в Україні для українських стартапів, включаючи ті, що в інших країнах. Наприклад, 1991 Ventures запустили програму в рамках нашого проєкту UK-Ukraine TechBridge. Ми також проводили Science-to-Market Accelerator з університетом SET та Берклі, а також проєкт Vacuum Deep Tech Acceleration для deep-tech стартапів. Усі ці програми надають стартапам цінний досвід, тому радимо відслідковувати такі можливості і брати участь в них.
Які технологічні мости існують за межами України у цей час?
Досі не існувало такого, але за прикладом успішних випадків та завдяки надзвичайній підтримці уряду Великої Британії ми запустили UK-Ukraine TechBridge.
Зараз технологічна галузь Великої Британії є третьою за рівнем капіталізації в світі — минулого року загальна вартість британських стартапів зростала до трьох трильйонів доларів. Це створює великий потенціал для українських підприємців, які можуть знайти багато можливостей для розвитку та розширення на цьому ринку. Уряд Великої Британії та України спільно запустили проект UK-Ukraine TechBridge.
Платформа надає можливість українським компаніям презентувати свої продукти потенційним партнерам, клієнтам та інвесторам. Крім того, платформа відкриває широкі освітні можливості, такі як програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації для українців від світових лідерів, таких як Cisco, Salesforce та Oracle. Ще одним важливим аспектом роботи проекту є інвестиційний акселератор, який допомагає українським розробкам розвивати бізнес-навички і отримувати доступ до британських інвесторів та клієнтів.
Для України це перший проект подібного роду, який тільки розпочався, тому ще рано говорити про результати. Проте бізнес дуже вірить у цей проєкт, і ми вже отримуємо позитивний відгук про те, що це реальна можливість для виходу на новий ринок. Додатково існують ринки, на які компаніям складно проникнути самостійно, тому у таких випадках підтримка держави на рівні відповідного міністерства є дуже корисною. Тому ми маємо намір розширити цей проєкт на інші країни.
Також прочитайте: "Зменшення повноважень регулятора та відсутність зайвих санкцій". Юлія Пархоменко (Мінцифри) розповіла про основні зміни у своїй версії законопроєкту про обіг віртуальних активів.
Чи планує Дія.City розширювати перелік переваг для компаній-резидентів та впроваджувати нові етапи в режимі?
На жаль, у нас зараз є обмеження через війну, тому не можемо повністю використовувати всі можливості Дія.City. На початку конфлікту нашою метою було зробити Україну однією з найпривабливіших юрисдикцій у світі, тому ми ставили великі надії на привередення міжнародних компаній.
Проте, Дія.City є гнучким та адаптивним простором, що є його головною перевагою. Ми постійно аналізуємо галузь та впроваджуємо необхідні зміни. Наприклад, навесні 2022 року ми розширили перелік видів діяльності, щоб залучити компанії, які займаються міжнародними картковими платіжними системами, виробництвом технологічних продуктів для застосування в оборонній, промисловій та побутовій галузях, а також хостингом, зокрема хмарними датацентрами. Улітку минулого року були додані до переліку компанії, які розробляють та відновлюють дрони, а також навчають операторів БпЛА.
Нам важливо, щоб наше середовище відповідало викликам реальності й сприяло розвитку перспективних галузей. Наприклад, у medtech компаніях, які розробляють біонічні протези, ми бачимо великий потенціал. Нова реальність полягає в наявності великої кількості поранених військових, і нам потрібно знаходити ефективні рішення для їхньої допомоги. Тому важливо створити максимально сприятливі умови для розвитку таких компаній в Україні. Це дозволить зробити такі технології більш доступними для українців з організаційної та фінансової точок зору.
Також вважаємо перспективним сектор виробництва електромобілів. Україна має великі запаси літію, яке саме використовується для створення акумуляторів у електромобілях. Це відкриває великі можливості не лише як експортер літію, але й для організації виробництва на повному циклі і випуску продукції з високою доданою вартістю для внутрішнього і зовнішнього ринків.
Яка сума інвестицій була привернута для резидентів Дія.City? Як ефективно працює інструмент венчурного фінансування зараз? Які очікування на 2024 рік?
Залучення інвестицій українським компаніям завжди було складним завданням, особливо в умовах війни. Однак з самого початку однією з ключових ідей Дія.City було забезпечити можливість українським компаніям залучати інвестиції без необхідності реєстрації компанії на зарубіжних територіях, таких як Кіпр, Делавер чи Естонія. Вже зараз можна спостерігати, як Дія.City змінює гру в галузі залучення інвестицій. Вигідні податки, прозорість, стабільні умови, захист інтересів інвесторів - все це реально впливає на інвестиційний клімат.
Одними з останніх гучних подій є інвестиції Horizon Capital у освітню онлайн-платформу Preply, школу ІТ-професій GoIT (завдяки Дія.City) та створене в Україні міжнародне підприємство Viseven. Всі ці компанії є резидентами Дія.City. Загалом, Horizon Capital залучив $350 млн для свого фонду Growth Fund IV з акцентом на Україну. Так що, ми очікуємо більше приємних новин в майбутньому.
Ми також стежимо за використанням інструментів венчурного інвестування в межах Дія.City, де стартапи залучають переважно початкове фінансування. Ми знаємо про кілька подібних випадків у 2023 році, проте вони поки що залишаються конфіденційними.
За останніми даними Дія.City, кількість об'єднаних компаній перевищила 830. Середньомісячно надходить близько 50 заявок. Чи очікуєте ви подальшого збереження цієї тенденції у поточному році? Які результати показали перші два місяці цього року?
На даний момент у Дія.City налічується майже 900 резидентів. Протягом минулого року в простір увійшло понад 370 компаній. Зараз можна помітити, що компанії стали активніше — щомісяця отримуємо у середньому до 50 заявок.
Серед нових мешканців — велика кількість компаній, які спеціалізуються на оборонній техніці. Також мешканцем стала компанія Інтеліас — на їх прихід ми довго чекали. Крім того, компанія Ракутен також оголосила про свій вхід в Дія.City. Загалом, в 2024 році очікуємо на прихід ряду відомих міжнародних технологічних компаній.
Скільки міжнародних компаній приєдналося до Дія.City? Можете навести декілька прикладів? Які стратегії ви плануєте використовувати для залучення іноземних компаній до співпраці у майбутньому?
У Дія.City є багато відомих компаній, таких як Samsung, Nokia, Lyft, DataRobot та інші. Проте всі ці компанії вже мали свої представництва в Україні.
Разом з тим, для нас викликом є привернення уваги тих компаній, які ще не діють на ринку України. Для них наша країна є невідомою територією. Умови ускладнюються також через війну. Тому наше завдання - активно просувати перед міжнародною аудиторією привабливі умови для технологічних бізнесів в Україні, висококласних ІТ-спеціалістів та великі можливості українського ринку.
Цікава тема: Як зацікавити інвестора та венчурні фонди, запустити успішний стартап зі сильною командою: поради від досвідчених генеральних директорів рекрутингової компанії A-Players.
Чи планується змінити умови вступу до Дія.City у 2024 році?
Вступ до Дія.City настільки простий та зручний, що навіть не потрібно нічого змінювати. Загалом, компанія отримує статус резидента в середньому за 48 годин. Заповнення заявки зазвичай займає всього близько 10 хвилин. І якщо виникають які-небудь проблеми, наша команда завжди готова допомогти та провести вас через усі необхідні кроки у Дія.City.
Що стосується критеріїв - ми спільно з бізнесом розробляли їх. Тому вони максимально збалансовані і повністю відповідають потребам тих компаній, для яких простір був створений.
Треба також мати на увазі, що умови не можуть погіршуватися протягом 25 років згідно з основним законом про Дія.City. Стабільність є одним з ключових принципів цього проєкту.
Які напрямки найму є актуальними в інформаційно-технологічній сфері? Які поради ви би дали майбутнім резидентам?
Розвиток галузі сповільнюється — це очевидний факт. Найбільш важко наразі процветають сервісні компанії, адже кількість замовлень зменшується, клієнти обирають ризикованіші шляхи через війну, тому працівників масово відправляють на безробіття. Тим не менше, спостерігається бурхливий розвиток продуктового сектору — такі компанії розширюються та активно працевлаштовують людей.
Новим мешканцям радимо відвідати Дія.City та оцінити всі переваги цього місця. Однією з них є можливість гнучкої оренди, яка дозволяє створити прозору і ефективну корпоративну структуру компанії.
Розкажіть про свої плани роботи на цей рік з простором?
Ми будемо продовжувати привертати нові компанії до Дія.City. Крім цього, ми будемо працювати над тим, щоб існуючі резиденти збільшували свій бізнес у межах простору.
У нас в цілому проект Дія.City вийшов далеко за межі просто податкових ставок або набору інструментів для роботи компанії. Це більше про ідею та мету перетворити Україну на потужного гравця світового технологічного ринку. Тому ми працюємо над рядом проєктів, спрямованих на міжнародну промоцію українського технологічного сектору, пошук партнерів для наших компаній за кордоном та розвиток венчурної екосистеми.
Навіть у війну Україна все ще може стати європейським центром ІТ. Це завдання може бути складнішим зараз, але ми не збираємося зупинятися і продовжуватимемо працювати у цьому напрямку.
Познайомтеся з іншими популярними інтерв'ю:
"Ми щорічно запускаємо 100 стартапів. Жоден фонд у світі не може собі дозволити таке" - в інтерв'ю з генеральним директором українського венчурного фонду SMG Capital Олександром Шинкаревим.
"Ми зацікавлені в людях з різних сфер, які готові спільно з нами розвивати фінтех", - сказала Марина Кравченко, керівник відділу кадрів в компанії NovaPay.
Майбутнє швидких платежів, онлайн-кредитування та оплати криптовалютою: розмова з Олександром Лапком, генеральним директором RozetkaPay.